Христина Присяжна
Автор блогу ПроПоходи. Захоплююсь горами, каякінгом, свіжими ідеями і їх втіленням. Живу і працюю в Тернополі.

Приблизно рік тому ми проводили опитування дівчат про те, що їх найбільше лякало перед першим походом в гори. Ледь не в кожній відповіді одним із пунктів було питання гігієни. “Як приймати душ?”, “як бути без теплої води?”, “що робити, якщо на період походу припадають “критичні дні”?” та багато схожих запитань.

Тоді мені не вистачило чи то відвертості, чи то натхнення розповісти про свій досвід. Здавалось, що метод “сарафанного радіо” між жіноцтвом і так непогано працює, тож можна зосередитись на інших темах.

Та днями мене занесло на один відомий в Україні форум і серед тем я знайшла подібне запитання від однієї із читачок: “Чи ризикувати йти в похід, якщо саме в ці дати може початися менструація?” Судячи з реакції чоловіків, що відповідали їй, я зрозуміла, що, незважаючи на те, що надворі ХХІ століття, в деяких головах досі успішно панує Середньовіччя.

Тому прошу не читати далі цю статтю всіх, кому щось робиться від слів “туалет”, “менструація”, “прокладка”, “тампон”, “кровотеча” та ін.

Зверніть увагу! Хоч ця стаття написана з точки зору жіночої гігієни, перші її дві частини – про туалет та душ – стосуються кожного.

Розпочну із найпростішого – похід в туалет. У більшості випадків, коли під час походу ви захочете відвідати кімнату з написом WC, її поруч не буде. Тож її функцію будуть виконувати найближчі кущі.

Якщо боїтесь, що вас хтось побачить – можна почекати, поки група, з якою ви мандруєте, пройде вперед, а останньому з неї сказати, що ви в туалет і невдовзі всіх наздоженете. Або попросіть нехай хтось, хто поруч, почекає на стежці, поки ви знайдете вдале для себе місце.

Є дві речі, на які хочеться звернути увагу в питанні туалету. Перша – відходьте подалі від стежки. Друга – навчіться викопувати і закопувати ямки. Туалетний папір не є панацеєю і старанне прикривання ним свіжої купки лайна не зменшує ні її візуальної присутності, ні запаху, ані вірогідності того, що хтось в неї ненароком вступить.

Тому по дорозі до затишного місця знайдіть собі гілочку чи камінчик і викопайте з їх допомогою ямку. І не забудьте потім її закопати. Сьогодні в туристичних магазинах є навіть спеціалізовані легкі 100 грамові лопатки, які можна брати з собою в походи якраз для цих задач. Врешті-решт, навіть п’ятою кросівка чи черевика можна швидко зробити достатню ямку.

Якщо вам так легше уявляти – процес закопування власних відходів в горах – це як змивання унітазу вдома. Ви ж робите це, правда?

Тож, незалежно від того чи ви хлопець чи дівчина – #ВикопайЯмку, це просто!

Наступне – приймання душу. Детальніше про свій досвід я ще розповім у статті про конкретний похідний душ, а тут коротко згадаю про те, що є для мене важливим.

Найперше – немає жодної потреби митися в поході холодною водою. Зробіть собі окріп, змішайте з холодною водою в пропорції приблизно 1:4 і насолоджуйтесь вмиванням теплою водою.

При використанні мила, гелю для душу чи шампуню важливо відходити подалі від джерел, аби всі ці хімічні речовини не попадали в питну воду. Згідно з концепцією Leave no trace відстань має бути не менше 100 метрів. Та якщо ви, як і я, без навігатора не визначите тих 100 метрів, просто візьміть собі за правило відходити хоча б на 200 кроків.

Що може виступати в ролі душу під час походу? Все залежить від вашої фантазії. Можна просто черпати горнятком теплу воду з каструлі. Або ж поливати на себе з пляшки. При цьому можна взяти навіть додаткову кришку, наробити в ній свердлом чи шилом дірок, і таким чином мати щось схоже на душ. Більше того, кришка від звичайної ПЕТ-пляшки підійде і для пляшок Platypus. Це мізерна додаткова вага в рюкзак, водночас вже певна зручність.

Ще один із варіантів, які я пробувала – питні системи. Якщо на шлангу є помпа, що при натисканні подає добрячу порцію води, то можна легко обмити все тіло. Якщо вода подається при натисканні на головку шлангу, то це добрий варіант для підмивання. Лише варто подбати, щоб питна система була вище трубки, по якій подається вода або тиснути на неї ногою чи коліном, щоб створити достатній тиск.

І, звісно, можна взяти повноцінний похідний душ. Вибір на туристичному ринку достатній – є й компактні підвісні, такі як STS Pocket Shower, так і супер комфортні кемпінгові (але доволі важкі), наприклад Nemo Helio.

Де приймати душ в поході? Найкраще – подалі від джерела води та туристичної стежки. А для того, щоб хтось випадково не пішов в тому ж напрямку, просто попередьте групу, що оті кущі та дерева на півгодини зайняті.

Якщо вам складно самостійно повністю помитися або ємності для води замалі для приймання повноцінного душу, спробуйте розділити цей процес на дві частини. Як на мене, можна без проблем самостійно помити тіло, а от для волосся часто потрібна допомога. І, на щастя, у другому випадку можна бути повністю одягненою і просити зливати воду на волосся навіть не дуже близьку людину.

Якщо приймати душ згаданими способами немає можливості, можна влаштувати обтирання вологим рушником. Я сумніваюсь, що такий метод ефективний з точки зору змивання бруду, але відчуття свіжості він додасть.

І останнє – вологі серветки, як альтернатива душу. Вони можуть виручити в скрутний момент, але їх в жодному разі не можна викидати просто в природу, оскільки до складу більшості входить пластик, що в біологічному плані не розкладається. Тож завжди майте в рюкзаку невеликий пакет, в який можна скласти використані вологі серветки і так довезти їх до міських смітників.

Якщо ж саме вологі серветки для вас є найзручнішим способом дотримання гігієни, то знайте, що сьогодні в туристичному світі існують вологі серветки, що розкладаються. Так, вони не дешеві, але завдяки тому, що виготовлені з натуральної тканини, наприклад, віскози, то розкладаються швидко і безслідно. В будь-якому випадку я за те, щоб залишати якомога менше сміття після себе і максимум повертати в цивілізацію.

Третя тема, про яку я хочу сьогодні згадати – гігієна в поході під час менструації.

У багатьох дівчат можуть виникнути запитання про те, чи взагалі варто йти в похід під час “критичних днів”. Як на мене, якщо під час менструації ви спокійно ходите на навчання чи роботу, то й гори не мають вас лякати. Якщо ж в ці дні вам частенько доводиться відпрошуватись і їхати додому через погане самопочуття чи сильні болі, ба більше – викликати швидку, тоді, мабуть, краще залишитись вдома. Адже похід – це для задоволення, а отримати його при поганому самопочутті не вдасться.

Також, думаю, ви чудово знаєте як ваш організм реагує на навантаження під час менструації. Відносно цього плануйте маршрут походу – наприклад, в перші дні можна проходити менший кілометраж або робити частіші зупинки на відпочинок.

Як я уже вище згадувала, організувати собі теплу воду, щоб помитися, доволі легко. Якщо ж ви не плануєте приймати повноцінний душ, а вода потрібна лише для того, щоб підмитись (обмити зовнішні статеві органи), то завдання стає ще простішим. Адже для цього не потрібно великих додаткових ємностей для води, якихось шлангів, перехідників чи іншого. Достатньо навіть літрової пляшки чи горнятка з каструлею теплої води та рушника. І ще, за моїм досвідом, для підмивання краще не лише знімати весь одяг нижче пояса, а й роззуватись, якщо вам більше подобається ходити у сухому взутті.

Якщо помитися в поході не виходить, знову ж таки, можна скористатись вологими серветками. Та пам’ятайте, що це не є найгігієнічнішим рішенням, що було доведено науковими дослідженнями: коротка версія, повна версія.

Найделікатніше питання – що робити з використаними тампонами та прокладками? Оскільки в природі вони швидко не розкладаються (від 100 до 650 років), їх, як і вологі серветки, не можна ні викидати, ні закопувати в землю. Виходить, їх потрібно нести з собою аж до тих пір, поки ви не дійдете до менш-більш цивілізованого смітника.

Один із варіантів – використання пакетів із зіп-локом. Просто загортаєте використаний засіб для гігієни в туалетний папір, кладете в такий пакет і закриваєте його. Всі запахи та рідини залишаться всередині.

З силіконовими менструальними чашами, по ідеї, все ще простіше, адже їх потрібно просто мити, а не викидати. Та я не маю досвіду походів з ними.

Не обмежуйте себе, відраховуючи гігієнічні прокладки чи тампони у похід. Так, це звучить не по-легкохідному, але я вважаю, що важливіше дбати про власне здоров’я та гігієну і часто їх змінювати, аніж хвилюватись, що запаси малі, а попереду ще багато днів мандрівки.

Ще один хвилюючий момент, про який можуть думати дівчата – що робити в ситуації, коли кров протекла на штани чи шорти. Навряд вам вдасться не хвилюватись і не червоніти, але точно варто розраховувати на розуміння оточуючих. Тому що менструація – це природній процес, а не привід для сорому. Ну, не соромляться ж люди кашляти.

Просто в походи, на які припадають дні менструації, беріть з собою додаткові штани чи шорти. А кров легко відіпрати холодною водою.

І, наостанок, повідомте хоч когось із групи, що у вас “критичні дні”, аби він чи вона змогли за потреби допомогти.

Ходіть в походи і залишайте себе та гори чистими! 🙂

Пам’ятайте, розвиток ПроПоходи – в ваших руках. І ви можете долучитись до нього не витративши ані копійки власних коштів. Для цього достатньо купувати спорядження в наших партнерів через посилання нижче. Ми отримаємо невелику комісію з вашої покупки без жодних наслідків для вашого гаманця. Всі дисконтні системи при замовленні через ці посилання працюють, як завжди.

Щиро цінуємо вашу підтримку і вкладаємо її лише в добрі справи.