Антон Прохоров
Автор блогу ПроПоходи. Свої перші гірські кроки зробив 25 років тому в Алтайських горах. Зараз живу і працюю в Києві. Обожнюю гори, рух, складні задачі і легке спорядження.

Спорядження – чи не найбільш обговорювана тема після кожної нашої подорожі. Цього разу ще в мандрівці ми занотовували, що нам подобається чи не подобається в обраному комплекті. По поверненні за свіжими спогадами пробіглись по списку ще раз і вуаля. Перед вами – список нашого спорядження для Ісландії з усіма висновками по кожній позиції.

На речі, які не є прототипами з майбутнього та присутні в наявності в Україні, я додав активні посилання на магазин наших партнерів, Вершина – туристичне спорядження, аби ви могли відразу дізнатись ціну і побачити опис виробника.

Намет.

Ісландія – країна нестійкої погоди з великою кількістю дощів і вітрів. Нам пощастило ще більше. Дощі щодня. І, як бачите з фото, не тільки дощ. Тож намет ми складали і розкладали мокрим. З огляду на це, наша ідея взяти якомога легший GoLite Imogene UL2 була доброю, бо від вологи намет поважчав щонайменше ще на 500 грамів. Але за простором GoLite був нестерпним. Він ідеальний на бездощові умови, або коли опади – рідкісне явище. Коли ж на вулиці падав дощ і пакуватись треба було всередині, то місця нам двом катастрофічно не вистачало. Виходити комусь одному на зовні і чекати під дощем – не варіант. А копирсатись вдвох, ще й разом з рюкзаками, ще й з одним невеликим тамбуром – ох, як незручно. Тому наступного разу ми б взяли щось із хабовою конструкцією та двома тамбурами (для прикладу, MSR Hubba Hubba NX, MSR Access, Exped Mira HL, Sierra Designs Sweet Suite). Щодо вітростійкості, то наш GoLite без жодних пошкоджень витримав всі вітри і дощі за мандрівку. Звісно, кожного разу ми розтягували всі вітрові відтяжки і кріпили всі можливі точки по периметру намету. Футпринт – дуже бажана річ. Гостра пемза і лава – доволі часте місце для встановлення намету. Без футпринту від них страждатиме дно.

Спальники.

Ми взяли пухові, аби перевірити, як цей утеплювач вестиме себе в умовах 100% вологості, частих дощів та мізерної можливості просушитись. SeaToSummit Micro MCIII 2017 та Marmot Never Winter 2018. Виявилось, що за наявності гермомішка, в який спальники складаються під час денних переходів, два тижні вологості для пуху – не питання. Жодних натяків на відсирівання, втрату пружності чи теплоізоляційних властивостей. Причому, SeaToSummit має гусячий пух 850+FP, а Marmot – качиний 650FP. Останній, звісно, лінивіше розправлявся вечорами. Та, все ж, весь час був теплим. Що ми зауважили – в дощово-вітрових умовах важливим є не лише просочення самого пуху, а й добра водостійкість зовнішньої тканини спальника. Коли конденсат у великій кількості скидається вітром всередину намету, першим бар’єром для вологи стає саме тканина. І за цим показником, STS Micro III був далеко попереду за Marmot. Краплі скочувались з нього не лишаючи жодних слідів після себе, в той час як в Мармоті, час від часу, тканина вбирала краплини в себе. Температура чоловічого комфорту в наших спальниках: STS -2°С, Marmot -1,7°C. Після нашої мандрівки ми можемо сміливо радити водостійкий пух навіть для таких вологих умов, в яких опинились ми.

Килимки.

Цього разу у нас були надувні килимки SeaToSummit ComfortLight Insulated з R-value 4,1 та Exped DownMat Lite 5 M з R-value 4,2. Зауважте, що останній – утеплений качиним пухом з показником FP 650 без водостійкої обробки. Його, як і пухові спальники, взяли з собою, щоб подивитись, чи помітно падає ізоляція пухового килимка у вологому кліматі. Виявилось – ні. Від першої до останньої ночі таких змін, які б можна було відчути без приладів, не відбулось. Exped DownMat Lite 5 M виявився цікавим килимком за співвідношенням теплоти до ціни, але процес його надування і здування – о-о-ох… Я детальніше розкажу в огляді, та в двох словах – це подія, що займає разів в п’ять більше часу і зусиль, ніж ті ж операції в килимку STS або ж в синтетичному братові Даунмата, Exped Synmat HL. Надувачка до килимків – обов’язкова. Навіть з нею всередину потрапляє волога в умовах постійно високої вологості (з килимків вилітали краплі під час здування). Без надувачки, я думаю, пуховий наповнювач так добре себе б не показав. Плюс, надувачка значно прискорює процес облаштування комфорту в наметі, що важливо в холодну дощову погоду. Що б ми вдосконалили? Залишили б вдома ручну помпу від килимка Exped, яку я не помітив в упаковці, коли складав вдома спорядження і ми всю подорож тягали її дарма. Гермомішок-надувачка працює швидше і важить менше.

Рюкзаки.

З цим в нас трапився прорахунок. По об’єму наші Osprey Levity 45 i Osprey Eja 38 (обидва – прототипи моделей 2018 року) – супер. Все добре влізло і щоденне пакування було ненапряжним. Водночас, за навантаженням – провал. Коли я рахував початкову вагу свого Levity, виходило трохи більше 13 кг на старті. На мою думку, ця вага мала впасти до рекомендованої Оспреєм 12 кг вже за декілька днів, коли ми з’їмо частину їжі. Та цього не сталося навіть до кінця походу. Навпаки, вага значно виросла, бо більшість речей стали вологими: самі рюкзаки, рейнкавери, намет, рушники, частина одягу для плавання, капці для бродів, багато вологи осіло всередині на дрібницях і пакунках з їжею. В зв’язку з цим, страждав і я, і рюкзак. Я – від некомфортної посадки (лямки врізались в плечі), рюкзак – від надмірних навантажень на окремі вузли, бо він просто не був розрахований на такі знущання. Олії в вогонь погода підливала ще й тим, що змушувала пакуватись-розпаковуватись швидше, щоб не мокнути і не мерзнути. Тому рухи були різкішими і, часом, необачними. З пошкоджень в рюкзака за цю мандрівку – розрив тканини тубуса в місці нижнього кріплення лямки (несуттєве і простий ремонт), та відшарування тканини в місці кріплення зажиму на стяжці основного відділення (теж елементарно усувається). Та якщо рюкзак з такими мінімальними пошкодженнями подолав настільки крутий краш-тест, то жодних сумнівів, що він відмінно впорається з заявленим навантаженням. Щодо Osprey Eja – він ідеальний для мандрівки такого плану. Зростання ваги в порівнянні з Levity на 300 грам компенсується навантаженням до 18 кг завдяки міцнішим тканинам і сильнішій підвісці. Що б ми вдосконалили: взяли б нові рейнкавери, бо нашим вже час на пенсію, і Levity поміняли на Exos. Останнє – лише для цієї мандрівки, бо в інших, з навантаженням менше 12 кг,  Levity був мегазручним.

Кухня.

Інтегрована система MSR Windburner чудово відпрацювала всю подорож. Вона не боїться вітру, тому ми зекономили на вазі вітрозахисту. Робили окріп для Їdlo та Happy Elk, а потім заварювали одразу в казанку системи чай чи каву. Будь-які твердопаливні пічки, на нашу думку, в Ісландії не мають сенсу, бо палива для них вздовж стежок відсутнє. Для запалювання системи взяли з собою кресало Light my Fire, оскільки йому також не страшні погодні умови. Для чаю та кави брали легкі та компактні горнятка Wildo Fold-a-Cup. Ложки – довга титанова SeaToSummit Long Spoon і коротка Esbit Titanium Spoon (поміняли б на ще одну STS, бо есбітівська раптово складається). Ніж – Victorinox Climber, бо малий і має ножиці. Для спецій – ємності від Trek’n Eat та MSR. В них паприка, каррі, чорний та білий перець, сіль, гранульований часник та кориця. У наших ємностях спеції трішки відсиріли, тож їх варто герметизувати пакетами з зіп-локом. Газові балони брали на стелажах Free Stuff в кемпінгу в Рейк’явіку, де мандрівники залишають те, що їм вже не потрібно. Проте, в сезон безкоштовні балони взяти значно складніше, бо бажаючих багато. Брали спеціально для кави пуровер SeaToSummit X-Brew. Та, який би він не був класний, для Ісландії не годиться. Адже, доки кава відфільтровувалась в горня, то на холодному вітрі ставала прохолодною і пити її не хотілось. Тож пуровер варто було лишити вдома.

Ємності для води.

У цій мандрівці ми мали фільтр Katadyn BeFree 3L (буде доступним для в магазинах у 2018 році), питну систему Hydrapak Shape-Shift 2L, пляшку Platypus SoftBottle 1L та нашу улюблену пляшку Klean Kanteen Reflect 800ml. Насправді, ми жодного разу не заповнювали всі ємності, бо зустрічали багато джерел, струмків та річок із питною водою. На стоянці є сенс у великій ємності лиш тому, щоб принести всю воду на вечерю і сніданок за один раз, і не виходити за нею під дощ. Тому вдосконаленням цього набору було б відмова від питної системи і пляшки Platypus. Фільтра і KK нам би цілком вистачило. До речі, фільтр дуже допомагав, коли воду доводилось набирати з річок, де під час дощів вона була мутною від піску.

Гермомішки для одягу, техніки, документів.

В Ісландії це вже не аксесуар, а необхідність:) Ми мали SeaToSummit Ultra-Sil View Drysack 13L – для мого одягу, Osprey Ultralight Drysack 12L – для одягу Христини, SeaToSummit Ultra-Sil Nano Drysack 2L – для білизни, Primus 2L (якийсь прототип 2018 року) – для пауербанків, шнурків та навігатора. Нажаль, ми забули вдома ще один гермік, в який планували складати спальники і килимки. Довелось килимкам мокнути, а спальники пхали по герміках з одягом і це було шалено незручно. Всі герміки справились з захистом речей на відмінно. 

Пам’ятайте, що в умовах частих опадів, все, що ви бажаєте залишити сухим варто пакувати в гермомішки. Яким би крутим не був рейнкавер, від багатогодинного проливного дощу він не врятує. Намокне все, що має шанс намокнути. Якщо в Ісландії у вас буде сонячна погода без дощів – ви щасливчик 😉

Для документів використовували ультралегкі SeaToSummit TPU Acceccory Case розміру M та L. Ними користуємось вже багато років і кращого по вазі-надійності варіанту поки не зустрічали.

Гаманець. Sea To Summit Ultra-Sil Neck Wallet RFID. Зручний для квитків, грошей, карток. Має захист RFID.

Додаткові ємності. Рюкзак Osprey Ultralight StuffPack та сумка Sea To Summit Ultra-Sil Sling Bag. Рюкзачок брали на борт літака і гуляли з ним Рейк’явіком, а сумка була додатковим вологозахистом для речей, які могли знадобитися в будь-який момент, та не дружили з водою. На зворотньому шляху в сумку ми склали залишок речей з рюкзака Христі і взяли її на борт, а рюкзак прив’язали до мого і здали в багаж, як одне місце.

Трекінгові палиці. Наші фікси Black Diamond Distanсe Z 110 та Black Diamond Distanсe Carbon Z 130 відпрацювали “на ура”. Христина з палицями ходила постійно. Я – лише під час переходу річок в брід і один вечір під час підйому каньйоном. Весь інший час в моїх руках стабілізатор з телефоном.

Ліхтарики.

Найпрактичнішими нам видаються ліхтарики на акумуляторах. Адже ми завжди маємо з собою павербанки, і не переживаємо, де знайти батарейки, якщо забули взяти їх вдома чи вони раптово розрядились. В мене це Tikka RXP, а в Христини – малюк Black Diamond Iota.

Енергія.

Для живлення усієї техніки цього разу взяли 4 павербанки Xiaomi ємністю 20000 mAh кожен. Для зарядки двох телефонів із ємністю батарей 4200 mAh та 3600 mAh, планшету iPad 7”, стабілізатора DJI та двох ліхтариків – цього достатньо. Якби знали завчасно, що посеред мандрівки будемо заїжджати в культурний кемпінг, взяли б на два павербанка менше. А це мінус 700 грамів ваги в рюкзаку.

Фото і відео обладнання.

Всю зйомку фото і відео ми вели на телефон Samsung S7 Edge. Він кльово знімає і не боїться дощів. Аби картинка на відео була рівнішою, брали з собою стабілізатор DJI Osmo Mobile.

Косметичка та аптечка. До наших звичних наборів засобів гігієни та ліків додали вітаміни для підтримки імунітету, Терафлю для зняття симптомів на випадок застуди та цукерки Roshen “Herbina”, або, як кажуть в народі, “цукерки з хрестиком”. В якості апдейту взяли б більше дитячого крему та гігієнічну помаду, адже обличчя і руки, не зважаючи на велику вологість, дуже сильно обвітрюються і шкіра сохне. Зберігали все в Deuter Wash Bag Tour II та Exped Clear Cube M.

Рушники. Тут схожа історія, як із гермомішками – потрібно багато. Ми мали 2 великих (Cocoon Ultralight Microfiber Towel L та SeaToSummit Pocket Towel L) і 2 малих (Cocoon Ultralight Microfiber Towel S та Декатлонівську С-ку). Більшість рушників ми використовували для витирання спорядження, конденсату на наметі, дна спальні, якщо розкладалися під дощем та решти речей. Зазвичай для таких потреб нам вистачає одного невеликого рушника, та в даних умовах у нас не було можливості його висушити. Тож в хід йшли всі інші.

Засоби для ремонту. У тривалих мандрівках ми намагаємось брати засоби для миттєвого ремонту для намету, килимків та швейний набір для одягу. Цього разу “рідні” набори для ремонту ми доповнили стрічкою McNett Tenacious Tape, якою неодноразово скористались (тут і ножиці в ножі знадобились). Клеїли мембранні штани, рюкзак і стару травму намету, що забули відремонтувати перед виїздом. До слова, швейний набір можна зберігати в тому ж тубусі, що й стрічку. Дуже зручно і компактно.

Інше. Стільці SeaToSummit AirChair жодного разу не розклали через дощі. Тому їх можна було лишити вдома.

Такі наші роздуми про спорядження, яке ми брали з собою в Ісландію. Для тих речей, що не з’являлись в статтях на ПроПоходи, ми зробимо детальні огляди. І окремо розкажемо про одяг і взуття, які рятували нас від погоди два шалених тижні.

 

  • Olexy Kuzenko

    Після заварювання чаю, на дні МСРовського казанку не потемніло?

    • Khrystyna Prysiazhna

      Ні, все добре. А в тебе потемніло?

      • Olexy Kuzenko

        Так, я кидав пакетик чаю і вмикав пальник. Після такого експеременту на дні казанку залишились коричневі плями. Тепер так не роблю. Сподіваюсь вони з часом вимиються. Може то був чай поганий, з барвниками.

        • В мене теж від чаю потемніло, але мене це аж ніяк не парить)

          • Olexy Kuzenko

            А мене бісить чомусь)

  • Olexy Kuzenko

    Sierra Designs Sweet Suite коли у вас на огляді буде?)

  • Dima

    а почему вы не поехали летом, когда нормальная погода ??
    идти весь поход под дождём это полная ж…

    • Бо для нас більша ж.. ходити в натовпі туристів 🙂

  • Vitaliy Andreev

    Спасибо. С нетерпением буду ждать продолжение по части одежды, особенно как себя повели мармот пресип и пуховки от турбата.

  • Vladyslav Savchenko

    А ций прототип Eja в порівнянні з Exos (того ж об’єму), по відчуттях, значно кращий?

    • Не маємо досвіду з обним об’ємом. Більше комфортне навантаження, але відсутні кишені на поясі. Принаймні, в прототипі.