Христина Присяжна
Автор блогу ПроПоходи. Захоплююсь горами, каякінгом, свіжими ідеями і їх втіленням. Живу і працюю в Тернополі.

Складаючи опис спорядження для Ісландії, ми розуміли, що наш перелік зможе задовольнити потреби більшості туристів. Але з одягом ситуація зовсім інша. У кожного мандрівника відрізняється рівень комфорту, вимоги до речей, особливості організму. І, навіть у літні походи Карпатами, всі ми обираємо зовсім різні речі.

Тому ця стаття – не універсальний рецепт. Це розповідь про наш досвід та думки стосовно того, що ми залишимо, як було, а що вдосконалимо, коли знову зберемось в Ісландію у вересні, в той період, коли погода постійно дощова та вітряна, а температура коливається від +5..-2°C в горах до +11°C в низинах.

Отож, до вашої уваги список одягу, з яким ми мандрували Ісландією і наші висновки щодо окремих його пунктів після мандрівки.

Взуття

Ісландія – країна дощів та переходів річок вбрід. Тож, як не крути, а до взуття в таких умовах висуваються особливі вимоги. Ідеальним варіантом було б взяти цільношкіряні черевики з мінімальною кількістю швів та щедро їх просочити. Навіть, якщо черевики нові. Варіант “в мене 2 дні Карпат витримало” для ісландської погоди не аргумент.

Ми ж, збираючись, виходили з того, що маємо. В арсеналі Антона – чотирирічні Salewa Snow Trainer Mid, що відрізняються від класичних MTN Trainer Mid наявністю утеплення і снігової бахіли. Мої старенькі Lowa терміново потребували заміни, тому, з огляду на позитивний досвід Антона із черевиками Salewa, він переконав мене взяти оновлені Salewa MTN Trainer Mid моделі 2017 року. Звісно, кінцевим критерієм вибору стала добра посадка на ногу. 

Про ці черевики я вже детально розповіла в окремому огляді. Якщо коротко, то взуття показало себе краще, ніж я очікувала. Само собою, відчуття вологи в черевику було, бо все було вологим після кількох днів дощу, та промокли вони лиш тоді, коли вода потрапила всередину через верх черевика під час переходу річки.

Окрім взуття для трекінгу, варто мати щось на зміну для переходу бродів, відвідування душу в кемпінгах та для тих випадків, коли з’являється можливість просушити основну пару черевиків. Найкращим варіантом для цього видаються крокси, бо швидко сохнуть, легкі, захищають пальці від ударів об камінці і добре тримаються на нозі. Їх можна дуже дешево придбати на ринку, в супермаркеті, або, за прикладом Антона, підібрати серед морського сміття на пляжі та врятувати планету від зайвого забруднення.

Шкарпетки

Для нас і в теплу, і в холодну пору найкращим варіантом є вовняні термошкарпетки. Хоча живуть вони менше у порівнянні з синтетичними, натомість не набирають запах, є приємними до шкіри, і продовжують гріти, навіть коли намокають. За умов, коли випрати і висушити шкарпетки немає можливості, ці аргументи стають ще сильнішими.

При виборі ми орієнтувались на температуру -5..0..+10. Зупинились на тонких і високих Lasting WLS (тут і надалі посилання на інтернет-магазин Вершина, від яких ми отримуємо комісію за замовлення від читачів) та Lasting WHI (подвійна в’язка на ступні). Наш досвід – по 2 пари шкарпеток із тонкої або середньої товщини шерсті на хід. Коли вони намокали – сушили вночі в спальнику.

Ще одну пару високих товстих шерстяних шкарпеток Lasting WSM брали для сну. Наступного разу я б замість них взяла пухові, бо добряче змерзала вночі. На додачу, ми мали ще резервну пару бавовняних шкарпеток DoDo Socks, в якій повертались додому. Разом – по 4 пари шкарпеток на кожного.

*Важливо! Ноги у всіх мерзнуть по різному. Якщо нам було добре в цих шкарпетках за зазначених температур, це не означає, що буде добре й вам. Обирайте товщину шкарпеток для себе, а не слідуйте нашому досвіду наосліп.

 

Штани

В якості базового шару в мандрівку ми взяли термобілизну з товстої синтетики на хід. У мене – Turbat Strymba, в Антона – Turbat Ivor.

На свою ціну це золотий вибір. За задумом, вона мала добре зігрівати в холод і, водночас, швидко висихати на тілі, якщо намокне. План спрацював – синтетичні штани висихали прямо на нас під час руху, а якщо були вщент мокрі після зливи – у нас завжди було в що переодягтись ввечері. Бо для біваку Антон брав ще одну пару термоштанів, вже з вовни, Lasting Atok, а я – нейлонові капрі Black Diamond Levitation. Бо, поки рухаємось, навіть в мокрому одязі нам тепло. Та на стоянці приємніше і корисніше вдягатись в сухе.

Утеплюючим шаром уже традиційно були тонкі флісові штани. В них і по кемпінгу можна ходити, і спати, і поверх термоштанів одягати, і поверх них самих – мембранні штани. Поки що для нас це найкращий варіант у співвідношенні тепло-об’єм-вага-ціна. В Антона – Turbat Stig 100, в мене – Quechua з Декатлону.

Мембранні штани захищали нас від вітру та дощу. Я вибрала Marmot Precip. На Антона потрібного розміру цієї моделі не було. Після сканування магазинів він обрав українські Fram Equipment Iceland. І мої, й Антонові – самоскиди. Це означає, що їх можна вдягати-знімати не роззуваючись, завдяки двом блискавкам, що проходять по зовнішньому шву штанин.

На практиці ж, ми ходили в них завжди, бо в Ісландії або вітер, або дощ, або і одне, й інше. В рідкісні сонячні і майже безвітряні моменти, щоб скинути зайве тепло і не пітніти, ми відкривали блискавки вгорі на штанинах, організовуючи таким чином вентиляцію. Коли дощ супроводжувався сильним вітром саме через ці блискавки штани часом промокали.

Після тижня безперервного носіння внутрішні сторони штанин пошкодились на рівні черевиків від постійного тертя. Хоча ми їх легко відремонтували стрічкою McNett Tenacious Tape, та питання лишилось відкритим: якщо мембранні штани з двошаровою мембраною не розраховані на таке використання (нон-стоп носіння), то чому цього немає в інструкції до них? А якщо розраховані, то чому немає жодних підсилень чи додаткових шарів тканини? Адже обидві пари були абсолютно нові і постраждали ідентично в двох різних людей.

Як висновок щодо цього – збираючись в Ісландію знову, ми б одразу підсилили вразливі місця штанів стрічкою McNett Tenacious Tape.

З огляду на те, що це був наш перший досвід з мембранними штанами, ми не усвідомлювали, наскільки важливою є їх висота. Я зі своїми Marmot Precip, зірвала джекпот. Адже могла в мембранні штани заправити і верх термобілизни, і утеплювач, а куртка прикривала все другим шаром мембрани зверху. Тому я не хвилювалась, що мембранка “задереться” під час носіння рюкзака, чи її підніме вітер коли ми, наприклад, будемо возитись з наметом.

В Антона посадка штанів була нижчою. На додачу, в районі попереку, вшита еластична тканина, що не може протистояти волозі. Ідея виробника – дати можливість спині не перегріватись через подвійний шар мембрани (куртка мала б прикривати незахищену область на штанах). Та, на практиці, під час збирання намету в зливу, коли постійно нахиляєшся і куртка від того з’їжджає вгору, через еластичну вставку на штанах волога постійно потрапляла всередину. А починати день з мокрими трусами.. не найкращі відчуття.

Щодо мембранних штанів в мене є ще одна порада: перед походом здійснити кілька прогулянок у ваших штанах і тих черевиках, які плануєте носити як основні. Якщо штани погано облягають взуття, або вони закороткі, і під час руху піднімаються вище черевиків, в мандрівку варто брати ще й бахіли. Це вбереже взуття від безглуздого намокання – коли штанка під час руху застрягає в черевику і всі краплі дощу, що стікають штанинами, прямують у взуття. Саме так було в мене 🙂

 

Верх

Як базовий шар ми взяли два варіанти термокофт – синтетику середньої товщини (Turbat Tempa та Turbat Menchul) і тонку шерсть (Lasting Dita та Lasting Atar). Під час переходів для нас була комфортнішою синтетика. Ті ж причини, що й зі штанами – добре зігрівала в холодний вітер, виводила зайву вологу і швидко висихала від тепла тіла. Оскільки в мене часто намокали рукави, а в Антона – поперек і плечі, фактор висихання ставав особливо важливим.

Можливо, в літню пору ми б обрали щось легше – тонку шерсть або тонку синтетику, в залежності від кількості прогнозованих опадів. В той же час, для біваку шерсть мериносу нам видалась кращою, бо натуральна і приємна до тіла.

Зоною для експериментів цієї мандрівки став утеплюючий шар. В Ісландію ми їхали із двома тонкими пуховими светрами кожен, аби перевірити як буде себе поводити пух в умовах 100% вологості, та чи справді так сильно впливатиме показник пружності пуху (FP) на комфорт використання светру. Для експерименту взяли светри з гідрофобною обробкою пуху – вже добре перевірені Marmot Aruna та Marmot Tullus із показником FP650 та новинку цього сезону – Turbat Gemba Kap та Turbat Kostrych Kap із FP750.

Після численних комбінацій термокофт та пуховок ми зрозуміли, що Ісландія все ж надто тепла для пухових светрів під час руху. Хоч светр від Мармоту трішки тонший, ніж турбатівський і йти в ньому було комфортніше, по абсолютній шкалі це занадто спекотний утеплювач на рух. Тому думки летіли в бік тонкого флісу. Також в мене регулярно намокали рукави через те, що при використанні палиць краплі дощу затікали крізь манжети мембранної куртки. Відчуття дуже неприємне. З іншого боку – ми раділи, що пухові светри чудово висихають навіть за умов високої вологості, коли єдиним джерелом тепла було тіло. Причому турбатівському із показником FP750 це вдавалось заледве не вдвічі швидше, ніж мармотівському з FP650. Хоча тут важливу роль зіграла і обробка пуху, яка в светрах Турбат була ще новісінька, в той час, як светри Мармот вже неодноразово були випрані і за рік пережили багато пригод.

Щодо утеплювачів, цікаво перевірити, як би поводив себе фліс і прімалофт у схожих умовах.

Проміжний висновок: в наступну мандрівку Антон навіть не брав би утеплення на хід, лише турбатівську термокофту, а я б комбінувала її або з тонким флісом, або з товстою шерстю, або ж з тонкою пуховою жилеткою.

Для біваку найкращим варіантом є пуховий светр. І чим більший показник FP, тим краще. Окрім переваг в вазі і об’ємі, різниця у пружності пуху помітна, якщо пуховий светр використовувати як утеплювач під час сну. Пух з більшим показником пружності швидше розпушуватиметься, і при перевертанні уві сні не виникатиме тимчасово холодних зон. Гідрофобна обробка пуху – ще один добрий доданок для дощових регіонів. Оброблений пух довше протистоїть намоканню і швидше висихає, якщо першого таки не вдалось уникнути.

Захист верхньої частини тіла від вітру та дощу нам забезпечували мембранні куртки. Мені – Marmot Magus із стейчевою мембраною Marmot® Stretch NanoPro™, Антону – Marmot Knife Edge із Gore-Tex Paclite.

Зважаючи на багатоденні опади з шаленими вітрами, куртки все достойно витримали. Пропускали вологу в тих місцях, де був сильний тиск і тертя – на плечах і попереку, а це доволі передбачувано. Водночас, коли була бездощова погода, швидко висихали від легенького вітерця.

І займали мінімум місця, якщо були непотрібні (вкрай рідко). В обох куртках є вентиляція, стяжки внизу та накладка із мікрофібри на комірці, що захищає обличчя від блискавки.

Я вперше по-справжньому оцінила високий комірець куртки. Раніше для захисту підборіддя і щік мені більше подобались пов’язки, та коли дощ і вітер з усіх сторін – смаки змінюються. Окрім решти, перевагою цих моделей є капюшони, що добре стягуються і облягають голову, водночас, залишають достатньо місця, аби під них одягти шапку.

Ще одне відкриття – стрейчева мембрана у Marmot Magus. Спершу звучить дивно, та на практиці ті кілька міліметрів, на які може розтягнутись, наприклад, рукав при використанні трекінгових палиць, додають багато комфорту.

Що найбільше любить Антон – розміщення кишень у своїй куртці. Вони знаходяться дещо вище, ніж за стандартного крою, тому їх не перетискає стегновий пояс рюкзака. Виходить, об’єм кишень не зменшується і ними комфортно користуватись незалежно від того, чи одягнений рюкзак із поясом, чи ні.

Безсумнівно, для Ісландії найкращим варіантом був би тришаровий Гортекс, та навіть і він лиш відтермінував би промокання в багатоденні опади з шаленими вітрами.

 

Аксесуари

Чого у нас не було, а дуже хотілося мати – водонепроникні рукавиці. В ідеалі – з сенсорними накладками для телефону. В сильний дощ і вітер краще не тримати руки вологими. На додачу можна мати тонкі рукавички як утеплюючий шар – наприклад з тонкої вовни, шовкові (маю такі), або тонкі флісові.

Шапки. У мене була Buff Knitted & Polar Hat Neper Red Samba з помпоном і на неї не так зручно одягався капюшон мембранки, тому в наступну мандрівку я б взяла модель без кульки на голові. Але ця дуже і дуже гарна, тому в холодну погоду я ледь не щодня в ній:) В Антона була Buff Knitted & Polar Hat Laki Blue без помпона, з флісовою підкладкою. Він її носить у всіх походах і в місті. Бо тепла і компактна.

Із мультифункціональних пов’язок – по дві кожному, одну утеплену (з флісом) і одну звичайну тонку. Ними і витерти щось можна (обличчя, руки, екран телефону) і зігріти шию чи сховати вуха від вітру.

Як не дивно, нам стали в нагоді сонцезахисні окуляри. В сильний вітер і горизонтальний дощ, коли температура близька до нуля, це дуже важливий атрибут. З ними можна вільно дивитись і не мружити очі. Обирати варто такі, що максимально прилягають до шкіри, тоді у вітряну погоду холодне повітря не задуває під лінзи.

І, як не дивно це може звучати, в країну з середньорічною температурою ледь більше 10°С варто брати купальник. Час від часу вам траплятимуться термальні озерця чи басейни, де без купальника можна плавати хіба що вночі 🙂

Ось і все по одягу і взуттю для Ісландії. Якщо ви маєте запитання – ласкаво просимо в коментарі.

 

  • а как все-таки показали мембранные штаны в плане защиты от дождя ? мои marmot precip меня дико разочаровали, но я их не обрабатывал дополнительно для усиления dwr, а вы в своём стриме со сборами в исландию говорили (если память не подводит) , что будете дополнительно их обрабатывать.

    • Khrystyna Prysiazhna

      Перед мандрівкою штани хотіли обробити, але не встигли. Тож надіятись, що вони все витримають, бо dwr нове.
      Показали себе доволі добре, в мене термоштани намокали лише тоді, коли вітер дув збоку і задував краплі дощу за ту частину, що прикриває блискавку. А вона ж не є вологозахищеною.
      Ще було відчуття, що намокають, коли стягувала куртку внизу, і вона сильно охоплювала штани. Тому послаблення стяжки вирішило проблему. Після цього все було добре.

      • тогда я прямо не знаю что и думать. я в этом году тоже первый раз одел новые штаны и в итоге после 5-6 часов легкого моросящего дождя – они мокрые внутри. конечно, возможно это конденсат изнутри, но я вроде как не особо активно двигался чтобы его создать в таких количествах…

        • Vitaliy

          Мембрани працюють найкраще, коли є різниця температур між теплим тілом людини та холодним повітрям ззовні. Якщо ви ходили в +20 5-6 годин при легкому дощі, то мембрани в таку погоду дуже слабко працюють, треба відкривати вентиляційні отвори, чи в штанах преціп – кишені. Я в них завжди тримаю кишені відкритими, вони прикриті курткою, але рух повітря дають.

          • було значно нижче +20. вдень десь +15, під вечір до +10 впала температура

          • Vitaliy

            В +15 в мене легкий конденсат буває тільки якщо активно рухатись. Але це все вже дуже індивідуально.

  • Olexy Kuzenko

    Ви користувались термобілизною 50/50? Коли до тіла синтетика, зовні – шерсть. Так/ні, чому/враження?

    • Привіт. Не користувалися. Моя думка, що ця суміш – як всесезонні колеса для авто: в жоден сезон добре не працюють.

      Якщо вже сильно пітнієш чи активні навантаження – синтетика. Спокійні походи – вовна.

  • Dmytro Korol

    Висновок – мембрана або тришарова або це фактично і гроші витрачені і толку небагато… А стаття хороша, молодці!

    • Я прям не знаю, чи тришарова значно довше б протрималась. Начебто у всіх на плечах в хардові опади все промокає. Якщо б дощик моросив потроху, то внутрішній третій шар точно встигав би розподіляти вологу краще.

      • Dmytro Korol

        В плечах може врятувати лише пончо. Але на вітру в ньому відчуваєш себе яхтою в Тихому Океані 🙂

        • Vitaliy

          Я обробив подібну куртку двр перед поїздкою і навіть на плечах все добре тримало 2 тижні в Ісландії та наступні походи.

  • Іван Кучерявий

    Доброго вечора. Ви брали четверо штанів на особу? Я правильно зрозумів?

    • Khrystyna Prysiazhna

      Доброго! Так і є. Одні термоштани + мембранні на хід і ще одні термоштани + флісові на бівак. Часто бувало, що другі термоштани не одягали, бо перші були сухими, тому міняти не було причини. Але вирішили мати змінні на випадок проливних дощів. Аби на біваку було тепло.

  • walker

    Чтобы не затекала в рукава вода, нужно было не перчатки в манжеты заправить, а манжеты рукавов в перчатки.
    Не знаю есть ли в природе верхонки с функцией касания смартфона. Да и вообще в рукавицах елозить по экрану, наверное, не так удобно будет. Обычно такой функцией оснащают совсем тонкие городские или в крайнем случае софтшельные перчатки. Но в принципе можно сделать и самому. На ютюбе полно роликов, где перчатку прошивают металлизированной ниткой. Для софтшелла сгодится, а вот с мембраной такие шутки не пройдут. Разве что потом герметизировать изнутри с помощью McNett Seamgrip. Но тогда не будет электрического контакта пальца и металлизированной нити. Хотя тачскрин же воспринимает касание металлических предметов без контакта с рукой. Может этот контакт и не нужен.
    Есть жидкость Nanotips. Я с помощью нее сделал все свои перчатки работающими со смартфоном. И из Polartec Powerstretch, и из кожи, и из кожезаменителя. Правда не знаю как быстро ее дождем смоет. Это надо испытывать.
    В крайнем случае, можно носить в кармане стилус (металлическую авторучку).
    Наверное лучше всего перчатки из софтшелла с небольшим ворсом внутри для защиты от ветра и небольшого дождя плюс перчатки-верхонки из мембраны для ливня (вроде у Мармота такие есть).

    • Khrystyna Prysiazhna

      Я заправляла рукавиці в манжети різними способами, але, оскільки вони миттєво промокали, а руки завжди були зігнуті, там нічого не рятувало. А мембранні рукавиці з можливістю працювати на смартфоні, не знімаючи їх – то мрія 🙂

  • Pingback: Тревел-блогери у Тернополі розповіли про неймовірну подорож в Ісландію - Файне місто()

  • Laszlo Gogolak

    Читаю статью і бачу ту ж саму проблему зі штанами, що в мене з моіми Mountain Hardwear Stretch Ozonic, тільки в мене вже на третій день походу внутрішня сторона штанів внизу почала розриватись. Так, що маємо ще одного виробника з тією ж проблемою. Дякую за цікаву статтю.

    • Khrystyna Prysiazhna

      Схоже, що пошкоджень не буде тільки в тому випадку, якщо штани одягати тільки під час короткотривалого дощу. Або вони одразу мають підсилення.