Антон Прохоров
Автор блогу ПроПоходи. Свої перші гірські кроки зробив 25 років тому в Алтайських горах. Зараз живу і працюю в Києві. Обожнюю гори, рух, складні задачі і легке спорядження.

Тривалість: 194 км, 7 – 20 днів.
Маршрут: Торунський перевал — г. Вишківський Ґорґан (1440 м) — г. Молода (1724 м)- г. Грофа (1748 м) — г. Пареньки (1735 м) — г. Мала Попадя (1598 м) — г. Попадя (1740 м) — г. Коретвина (1671 м) — траверс г. Петрос — р. Петрос — р. Лімниця — хребет Матагів — г. Висока (1803 м) — г. Ігровець (1804 м) — перевал Боревка — г. Лопушна (1772 м) — г. Велика Сивуля (1836 м) — г. Мала Сивуля (1818 м) — полонина Рущина — полонина Боярин — р. Салатручіль — р. Салатрук — село Бистриця — траверс г. Плоска — траверс г. Довга — перевал Столи — полонина Блажів — г. Малий Ґорґан (1592 м) — г. Синяк (1665 м) — полонина Хом’яків — г. Хом’як (1541 м) — село Микуличин — г. Ягідна (1216 м) — г. Чорний Погар (1266 м) — г. Гордя Доброкіївська (1356 м) — перевал Суха Розсіч — перевал Рижі — г. Китулівка (1382 м) — г. Копець (1336 м) — Кривопільський перевал (село Кривопілля) — хребет Кострич — село Красник.

 

[Вступ]
[Опис і фото]
[Как дістатись]
[Путівник]
[Карта, GPS-трек]

 

Вступ

Сімка – це особливе число. Саме тому в якості сьомого маршруту я хотів підготувати для вас щось незвичайне.

В недавній подорожі Ґорґанами я часто зустрічав таблички з написом “Східно-Карпатський туристичний шлях.”

Стало цікаво, чому цей маршрут виділений окремим маркером? Чим він відрізняється від інших?

Після повернення додому я почав пошуки інформації: описи, треки, звіти про проходження. Проте, знайдені відомості були скудними, а звітів про проходження я не знайшов взагалі. Лише приблизна карта і дещиця опису на сайті фундації «Карпатські стежки», яка займається маркуванням та розчищенням стежок в Карпатах.

З’ясувалось, що Східно-Карпатський туристичний шлях має довжину близько 200 км і є другим за протяжністю туристичним маршрутом в Україні. Він проходить крізь всі Ґорґани, зачіпаючи частину Чорногірського масиву.

Шлях почали відновлювати в 2002 році, і на сьогодні виконано величезний обсяг роботи. Маршрут спланований так, що він час-від-часу проходить крізь населені пункти, де можна докупити продуктів, поїсти в кафе і навіть заночувати в готелі чи прийняти культурний душ.

Словом, це вже абсолютно новий тип походів, які дарують всю повноту зустрічей з недоторканою природою, в той же час, регулярно стикаючись з цивілізацією. Це створює належні комфорт і легкість подорожування.

Зібравши більше інформації, я подумав, що було б непогано першому зробити опис цього маршруту і подарувати читачам всі 200 км другого за довжиною туристичного маршруту України.

Із цими думками я зібрав рюкзак і вирушив в дорогу… 🙂

 

Опис маршруту

Починається Східно-Карпатський туристичний шлях з Торунського перевалу (941 м) на трасі Долина – Хуст, де пролягає кордон Івано-Франківської та Закарпатської області.

З перших кілометрів стежка дуже плавно набирає висоту без різких перепадів. Ця дозволяє добре розім’ятись і дійти до вершин в гарному похідному настрої. 🙂

Подолання гори Магура проходить непомітно. Напружитися доведеться лише під час підйому на гору Вишівський Ґорґан на 7,5 кілометрі шляху. До речі, перше джерело, яке трапиться на маршруті, знаходиться за 10 км від старту. З огляду на це, запасіться водою ще у населеному пункті, звідки будете добиратись до Торунського перевалу, розраховуючи на 4-5 годин ходу.

Із Вишівського Ґорґану починається 7-ми кілометровий спуск повз село Слобода до урочища Свіча. Стежка петляє смерековим лісом, інколи виходячи на відкриті галявини, а потім біжить вздовж струмка. Спуск такий самий плавний, як і підйом у перший день походу.

Маркування стежок по всьому маршруту чудове. Маркери нанесені на видних місцях і доволі часто. На перехрестях стежок зустрічаються карти, схеми і вказівники. Забігаючи наперед, скажу що за всі 194 км походу паперова карта для навігації буде потрібна лише разів зо три. Решту часу її можна використовувати для планування місць ночівлі і визначення назв сусідніх вершин.

Починаючи з села Бистриця можна користуватися новою мапою Східні Ґорґани, що видана в липні 2012 року.

Від урочища Свіча стежка пролягає вузькоколійною залізницею. Зустріти залізницю на кілометровій висоті в горах – це вже дивно. Але, як виявилось, тут прокладена ціла мережа колій із розвилками і мостами.

За два кілометри маршрут кілька разів перетинає потік, далі стежка бере вгору і починається підйом на полонину Солотвина під горою Молода. Перед полониною розташоване джерело із питною водою і місце для стоянки, де можна відпочити перед сходженням.

Підйом на вершину не складний, але затяжний – 3 км. Тут вперше нам трапиться низькоросла альпійська сосна і ґорґанські камені, покриті лишайником.

З Молодої стежка збігає вниз до однойменної річки, втрачаючи майже 900 метрів висоти. Поруч із річкою є багато столиків, за якими кльово пити чай після купання в холодній воді. Для переходу через річку з одного берега на інший перекинуті два смерекові стовбури. Проте, якщо не маєте бажання перевіяти свої стійкість і рівновагу, можете йти вбрід.

Далі маршрут піднімається повз зарослий травою потік до туристичного притулку в сідлі між вершинами Кінь Грофецький та Грофа. Звідси продовжуємо рухатись нашим маршрутом #5: Грофецько-Попадійське кільце. Ґорґани, Карпати. Шлях проходить через гору Грофа, туристичний притулок Плісце, хребет Пареньки, вершини Мала Попадя, Попадя і Коретвина. Опис можна прочитати за посиланням, а тут я додам кілька нових фото.

За горою Коретвина стежка залишає збоку вершину Петроса і спускається до русла річки. Далі шлях продовжується ґрунтовою автомобільною дорогою у напрямку села Осмолода. Але до села маршрут не доходить. Стежка перетинає річку Лімниця через підвісний міст і веде нас на хребет Матагів.

В Осмолоді є магазин, а також приватні садиби, де можна заночувати. Але пам’ятайте, що захід в село – це гак в 2,5 км.

Від підвісного моста і до села Бистриця стежка прямує черговим нашим маршрутом — #6. Найвищі вершини Ґорґан: Висока, Ігровець, Сивуля. Карпати.

Щоб не перенавантажувати поточну статтю, пропоную ознайомитись з більш детальною інформацією і фотографіями цієї частини маршруту за посиланням. Короткий опис – нижче.

Спершу шлях пролягає по хребту Матагів, минає туристичний притулок і прямує на вершини Висока та Ігровець.

З Ігровця стежка спускається на полонину Боревка з чудовими місцями для ночівлі і струмком поруч. За полониною починається підйом на хребет Сивуля через вершини Лопушна, Велика Сивуля і Мала Сивуля.

Між іншим, гора Велика Сивуля має висоту 1836 метрів і є найвищою точкою всього Східно-Карпатського туристичного шляху. Довколишні краєвиди змусять вас активно попрацювати із фотоапаратом:)

Далі, після проходження хребта, дорога прямує до полонини Рущина. Її м’який зелений трав’яний килим наштовхує на думку про те, щоб залишитись тут на ночівлю. До того ж, на полонині є кілька джерел питної води.

За Рущиною стежка біжить до наступної полонини – Боярин. Потім донизу, на озеро Салатручіль із трьохметровим водоспадом. За озером естафету переймає ґрунтова дорога, яка виводить нас до села Бистриця. Тут можна врізноманітнити свій похідний раціон харчуванням у кафе і поповнити запаси провізії в магазині.

В Бистриці завершується наш маршрут #6, а дорога веде до гір Плоска і Довга.

Підйом достатньо крутий, але проходить крізь затінений красивий ліс.

Із згаданих вершин відкривається безкрайній краєвид у всіх напрямках: звідси видно більшу частину Ґорґан, частину Чорногірського хребта із Говерлою і Петросом на горизонті.

Згідно з картою маршрут не заходить на гору Довга, а звертає перед нею ліворуч, на перевал Столи. Проте, якщо у вас знайдеться годинка вільного часу, заскочте наверх на Довгу, там дуже й дуже красиво.

З перевалу Столи стежка прямує на полонину Блажів, звідки починається короткий, але дуже крутий підйом на гору Малий Ґорґан. Поглянувши із вершини на північний-захід, ви побачите гору Довбушанка, а у південно-західному напрямку перед вами відкриється панорама гірськолижного курорту “Буковель.”

Діставшись гори Синяк, погляньте назад, щоб ще раз помилуватись Ґорґанами, якими пройдено вже більше 100 км.

Після хребта – спуск лісом на полонину Хом’яків. Тут, особливо у вихідний день, ви зустрінете багато туристів, які прийшли покорити популярну вершину Хом’як. Причина популярності – її розташування. Поруч знаходяться автомобільна дорога, водоспад Гук і село Микуличин, де можна залишити авто з речами і легко вибратись на висоту в півтора кілометри.

Тут є гарна можливість продемонструвати цивілізованим туристам набуті за похід навички вибиратись вгору крутими кам’яними схилами.

Від гори Хом’як звивистий серпантин веде донизу, в село Микуличин. Стежка виходить до КПП, за яким починається дорога на водоспад Гук. А Східно-Карпатський туристичний шлях звертає праворуч, до підвісного мосту через річку Прут.

Річка повноводна, а поруч із мостом є декілька кам’яних ванночок, де можна полежати в природному джакузі:)

В селі ви знайдете всі блага цивілізації. Хоча магазину шляху по дорозі не зустрінете, за необхідності, до нього можна прогулятись, трохи відхилившись від маршруту.

Із Микуличина починається дорога на хребет із вершинами Ягідна, Чорний Погар, Гордя Доброкиївська. Спершу підйом буде доволі крутим, але щойно стежка вийде на першу вершину, всі труднощі залишаться позаду. Далі подорож хребтом продовжиться по второваній ґрунтовій дорозі практично без перепадів висоти.

З хребта відкриваються краєвиди на вершини Хом’яка і Синяка, а також на Чорногірський хребет з Петросом і Говерлою, які з кожним кілометром ставатимуть все ближчими.

Цей хребет примітний ще й тим, що тут зустрічається багато столиків із лавками, відпочиваючи на яких можна милуватись неперевершеними гірськими пейзажами.

А ще, завдяки тому, що на вершинах хребта немає лісового покриву, тут можна спостерігати шикарні заходи сонця.

Після перевалів Суха Розсіч і Рижі, стежка виходить на черговий неймовірний хребет. Головна його особливість – каміння величезних розмірів, з яких сформований весь гребінь.

Після цієї перепони маршрут проходить затіненим лісом і спускається з гір на Кривопільський перевал, поруч із яким розташоване село Кривопілля.

На перевалі є магазин і кафе, але асортимент продуктів тут достатньо бідний.

Хребет, який видно із перевалу у південному напрямку, називається Кострича. Це останній відрізок Східно-Карпатського туристичного шляху, який потрібно подолати. Він невисокий, його домінуюча вершина має 1585 метрів. Але він обов’язково запам’ятається видами на Чорногору, яка простягається паралельно з ним. Оскільки хребет відкритий, сходи і заходи сонця тут також приголомшливі.

Після Костричі залишається спуститись в село Красник, де й завершується Східно-Карпатський туристичний шлях. Останні 3,5 км, які не входять до маркованого маршруту, доведеться подолати, щоб дістатись до села Ільці, звідки ходить транспорт до Верховини. А з Верховини щогодини відправляються маршрутки до Івано-Франківська.

Оновлено 11.08. Село красник є лише тимчасовим завершенням маршурут. Після детального планування шлях буде продовжено далі, скоріш за все, на хребет Кринта. Напрям після хребта Кринта ще не відомий. Але відомо без жодних сумнівів, що Східно-Карпатський туристичний шлях буде рости і розвиватись:)

 

Як добратися

Зі Львова:
на автобусі Львів — Хуст до Торунського перевалу. Квиток потрібно купувати до населеного пункту Торунь. Автобус відправляється від автостанції на залізничному вокзалі. (час в дорозі 4:30). Перевірити он-лайн наявність місць і купити квитки можна на ticket.bus.com.ua.

З Івано-Франківська:

– варіант 1. Спершу на автобусі дістатись до Долини (час в дорозі 1:30, відправлення кожні 30 хв. від автостанції поруч із залізничним вокзалом). Далі підсісти на один із автобусів, що прямують за маршрутом Львів – Хуст (час в дорозі 1:40).

– варіант 2. Автобусом Івано-Франківськ — Ужгород до Торунського перевалу (час в дорозі 3:40).

Зворотна дорога:

– спершу потрібно добратись попутним транспортом чи маршруткою до Верховини (час в дорозі 0:15). Потім маршруткою до Івано-Франківська (час в дорозі 3:30).

 

Путівник

Описувати покрокове проходження всього маршруту немає сенсу, оскільки його маркування виконано відмінно. Просто слідкуйте за червоно-білими мітками. В путівнику я зверну увагу на моменти, де важко розібратись в розмітці.

– після спуску з гори Вишківський Ґорґан маршрут продовжиться автомобільною ґрунтовою дорогою, яка траверсує ліворуч наступну гору. Незабаром, з лівого боку від дороги, почнеться стежка. Вам сюди, вказівник підкаже. Стежка поведе до густих ялинових заростей. Не сумнівайтесь, шлях правильний. Протискайтесь між гілками і зважайте на безпеку очей. Щойно закінчаться зарості, буде джерело.

– після спуску з Молодої, коли вийдете на ґрунтову дорогу, яка прямує вздовж річки, повертайте ліворуч. Вказівник відсутній.

– село Бистриця. Після того, як пройдете автобусну зупинку, рухайтесь далі слідкуючи за мітками. Щойно перейдете річку вбрід, відразу повертайте на дорогу, яка йде праворуч донизу. Тут маркування наявне, але його легко можна не помітити і пройти прямо.

– вийшовши на полонину поруч з горою Плоска, ідіть дорогою вздовж дерев’яного паркана (фото 15 в описі маршруту). Таким чином ви дійдете до лісу, де почнеться розмітка.

– щойно пройдете ліс і вийдете до наступної полонини, зосередьтесь. На наступну вершину маршрут не заходить, а прямує її траверсом з лівого боку. Про це сигналізує мітка на тонкому дерев’яному стовпчику. Підійдіть і погляньте, в якому напрямку скеровує вас стрілка. Далі також будьте уважними. Через 350 метрів від стовпчика стежка зверне різко ліворуч та вниз до перевалу Столи. Вам сюди.

– після Кривопільського перевалу маркування стає гіршим. Його наносили не «Карпатські Стежки». Але, тим неменше, воно є. Вершину з вишкою мобільного зв’язку ви оминаєте з правого боку. Далі, після джерела, потрібно перелізти через два паркани з колод і пройти дорогою повз хати. Скоро будуть ще два паркани із перелазами. За ними починається ліс. В лісі маркування хороше. Воно виведе вас до полонини на початку хребта. Останні 300 метрів перед виходом на полонину супроводжуватимуться крутим підйомом. Коли дійдете до полонини, потрібно буде повернути ліворуч більш ніж на 90° і підніматися в ліс. Через 30 метрів побачите стежку. Йдіть нею.

– після того, як ви оминете розвалену колибу ліворуч від хребта, потрібно буде взяти трохи правіше, щоб скинути висоту до хатки, яка розташована з правого боку хребта (хатка з’явиться перед вашими очима вже за наступною вершиною). Від хатини відходить ґрунтова дорога, якою слід рухатись далі.

– ліворуч перед останньою вершиною хребта, ви побачите діючу колибу. За нею маркування поведе далі на вершину. Але спуск з вершини досить складний, плюс, через брак розмітки, там легко заблукати. Тому краще зверніть в бік згаданої колиби, пройдіть її територією (подолавши перед тим два паркани із колод) і далі спускайтесь в Красник стежкою, яка йде від колиби.

 

Карта і GPS-трек

Для навігації по цьому маршруту вам знадобляться наступні карти:

– Торунський перевал – с. Осмолода – карта “Західні Горгани“, буває також і ламінованою;
– с. Осмолода – перевал Столи – карта “Центральні Горгани“, теж буває ламінованою;
– перевал Столи – с. Красник – карта “Східні Горгани“, і вона буває ламінованою.

Ламіновані версії менше бояться вологи і суттєво довше живуть.

*Якщо ви купите карту за згаданими посиланнями, ми отримаємо невелику комісію без додаткових витрат з вашого боку.

Також ви можете завантажити GPS-трек маршруту і переглянути його на гугл-картах:

Переклад маршруту українською – Богдан Гула.

Бажаєте сказати нам “Дякую”? Поділіться посиланням на путівник з друзями у Facebook. Також ви можете купити спорядження у наших партнерів, натиснувши на банер нижче (обов’язково через банер). Тоді ми отримаємо комісію на розвиток блогу, а ви не витратите жодної додаткової копійки.

  • Рись

    Обожнюю Горгани! 1 вересня піднімалася з Осмолоди на г.Грофу.

    Маршрут цікавий, з безліччю несподіванок, крутих схилів і пологих спусків.

    З села Осмолода піднімалася на Грофу і в грудні, Видимість на вершині була нікудишня, снігу було ДУЖЕ багато..) а в Франківську в той час, якби не холодна погода, можна б було подумати, що весна)))

    • так, Горгани незрівнянні. Як на мене, саме Горгани пропонують унікальне поєднання комфорту подорожі, відчудженності, різноманіття флори. Такий собі дикий куточок, де ще можна відчути таємність природи.
      Маю надію, що в нас вистачить розуму не довести Горгани до говерлівського стану.
      Знайоме місце на фото:)

      • Рись

        Звісно, що знайоме 🙂
        В пості було написано про маршрут))))

        Ех, як я за ними скучила.. Цього літа, на жаль, не вдавалося вирватися в гори тоді, коли хотілося..

  • Сергей Л

    Как любителю долгих (от недели) передвижение, обрисовка этого,№7,и №8 маршрута, просто вызывает восторг…
    Отлично!

  • jijigi

    Привіт. Було запитання про те як подивитись графік висот цього маршруту. kml файл відкриваю через Google Earth, але як там подивитись висоти, може через іншу прогу? Дякую

    • Vitaliy

      Меню Edit – пункт Show Elevation Profiles (другий знизу).
      Діаграму швидкості теж покаже.

      • jijigi

        Все знайшов. Дякую. Була стара версія Google earth, так взагалі нема цієї опції.

  • Андрій Вандич

    Привіт, цікавить чи відрізок від перевалу і до повороту на Синевир нормально проходиться на велосипеді? так як планую їхати з Славська через Чорну Ріпу на синевир.

    • Олександр Пушик

      Спокійно. В кінці червня проходив цей маршрут, то бачив 2 групи які їхали від перевалу на Синевир. Веде ґрунтова автомобільна дорога. Перед підйомом на Вишківський Горган потрібно звернути праворуч(якщо я не помиляюсь то синій маркер).

      • Андрій Вандич

        Дякую, просто недавно їхав теж на синевир, але через лопушне – пропустив поворот на марковану стежку, вертатись не хотілось і прийшлось тягнути ровер буреломами на собі, було весело ))

  • volyniak

    Антон, скажи будь ласка, скільки часу займає перехід частини маршруту з Микуличина до Кривопілля? І як там з водою?

    • Привіт. Два дні буде вдосталь, щоб подолати цей шлях.

  • Andriy Polyakov

    Доброго дня! Підкажіть будь ласка, скільки днів займає відрізок маршруту від Микуличина до Бистриці? (якщо йти у зворотньому напрямку). Якщо стартувати з Микуличина десь о 10-й, реально прийти до Бистриці на 3-й день зранку? В розрахунку на доволі спортивний народ? 🙂

    • Привіт! Так, за вказаний час можна дійти з Микуличина до Бистриці. Перший день – підйом на хребет і ночівля трохи далі полонини Хом’яків або на підйомі на Синяк, далі перехід майже до Бистриці і ночівля під Бистрицею на спуску. Зранку підйом і останні пару км спуску до автобусної зупинки.

      • Andriy Polyakov

        Дякую за відповідь! Сподіваюсь, у вересні пройду цим маршрутом

        • Супер! Бажаю гарного походу! Якщо будуть ще питання – звертайся.

          • Andriy Polyakov

            Дякую!

  • Victor Svyrydenko

    Доброго дня!!! В минулому році натрапивши на Ваш сайт та прочитавши описані Вами довготривалі походи по Карпатам, я заразився ідеєю поєднати Східно-Карпатський маршрут з Закарпатським, захопивши при цьому Мармароси,Чивчинські гори… Нещодавно мені з товаришем вдалось пройти 560 км по Карпатам за 15 днів… Посилання на розповідь – http://svirik.blogspot.com/2016/09/560-15-1.html . Дякую за натхнення !!!

    • Привіт! Дуже дякую за відгук! Радий, що можемо надихати туристів на такі звершення!