Антон Прохоров
Автор блогу ПроПоходи. Свої перші гірські кроки зробив 25 років тому в Алтайських горах. Зараз живу і працюю в Києві. Обожнюю гори, рух, складні задачі і легке спорядження.

Тривалість: 1-2 дні; 18 км.
Маршрут: Кривопільський перевал – полонина Веснарка – хребет Кострича – селище Красник.

[Опис і фото]
[Як дістатись]
[Путівник]
[Графік висот і відстаней]
[Карта, GPS-трек]

Опис маршруту

В мережі дедалі популярнішим стає слово #MicroAdventure або #МікроПригода. Це коротка мандрівка, яка не вимагає великих часових і матеріальних ресурсів, водночас, дарує цінний відпочинок, розслаблення і тимчасове перемикання з турбо-режиму сучасного життя. Ми не можемо брати щотижневу відпустку, але хоч щодня можемо створювати яскраві мікропригоди. Зустріти світанок на найближчому пагорбі з гарним краєвидом чи проїхатись велосипедом до першого озера за містом. Рахується все. Головне – діяти.

Ця стаття – приклад мікропригоди, яку ми влаштували для себе. Ви можете повторити її, або ж надихнутися нею і вигадати свою. Адже, #ItsGreatOutThere 😉

В класичному робочому графіку щотижня ми маємо 63 нон-стоп години без роботи. Це час від 18:00 п’ятниці до 9:00 понеділка. 63 години – це величезна кількість часу, три доби без дев’яти годин. В минулому році Кірк Міллер і Джон Бьорнхам відвідали 6 континентів (за виключенням Антарктиди) і повернулись у стартову точку лише за 63 години 46 хвилин. Тобто, зробили навколосвітню подорож за один уікенд.

Звісно, трансконтинентальні перельоти влетіли хлопцям в копієчку, водночас, я навів цей рекорд лише як приклад використання часу, який, зазвичай, скажено недооцінений.

Що ж можна зробити за вихідні, якщо ви перебуваєте, скажімо, в Києві і маєте бюджет на відпочинок до 1000 грн? Наприклад, це:

В Україні нам пощастило мати гори і дешеву залізницю з нічними потягами. За 250-300 гривень ви долаєте за ніч 700 км і прокидаєтесь в неймовірно гарних місцях, де за щохвилинне споглядання краси не потрібно платити ані копійки.

Свіже повітря, смачні ягоди, легкі фізичні навантаження – в кожній мандрівці. Далі – на ваш смак: вишукані страви, приготовані власноруч, читання улюбленої книжки на заході сонця чи створення фотошедеврів з чумацьким шляхом.

І для цього не потрібно витрачати скажені гроші чи бронювати відпустку. В Карпатах достатньо варіантів для незабутніх мандрівок на вихідні.

В кінці липня ми запросили наших читачів на суботню зустріч під вершиною Кострич у Верховинському районі Івано-Франківської області. Так би мовити, надали привід для мікропригоди всім, хто засидівся в місті. Неймовірно, але на заклик відгукнулись майже 40 мандрівників, які власним прикладом підтвердили, що гори на вихідні – пречудова ідея.

Один з вечірніх потягів з Києва до Івано-Франківська стартує о 18:50, як раз після робочого дня. Квиток в купе вартує 233 гривні і о 6-ій ранку ви вже на місці.

В нашій мандрівці ми застрибнули на GorganyBus, що довіз 33-ох мандрівників до Кривопільського перевалу за 2,5 години. Інший варіант добирання від залізничного вокзалу, яким скористались декілька рюкзачників, – маршрутка в напрямку Верховини, що коштує 72 гривні.

Чому ми обрали для цієї мікро-пригоди хребет Кострича? Бо це один з тих маршрутів, де поєднуються красиві краєвиди, легкість добирання до початку та з кінця маршруту, велика кількість джерел і місць для ночівлі, навіть якщо на в похід збереться велика група, як наша; та невелика загальна відстань, що буде перевагою для новачків та туристів з дітьми.

Довжина пробіжки настільки мала, що за бажанням, хребет Кострича можна подолати за один день. При 18 горизонтальних км загальний набір висоти складає 800 м, а спуск – 1100 м. Якщо ж запланувати проходження маршруту на вихідні – отримаємо час на відпочинок, збирання ягід і решту захопливих справ, про які вже йшла мова.

*Більше того, завдяки великій кількості джерел та просторих галявин для стоянки, хребет можна проходити навіть три дні – що більш актуально для походів з дітьми, де малеча вже самостійно долає перші гірські кілометри.

Поруч з Кривопільським перевалом, де бере початок маршрут, знаходиться величезна зона для відпочинку з десятками столів під навісами. Це прекрасне місце, щоб зустрітися, перекусити і скласти рюкзак. Далі стежка повільно забирає вгору і веде між поодиноких хат.

Наш формат походу передбачав рух у стилі HikeYourOwnHike. Тобто кожен йшов у власному темпі, без загального групування, примусового графіку, визначених місць відпочинку і, тим паче, спільного меню. Хто хотів – спинявся для фото, хто хотів – відпочивав. Хтось біг собі в задоволення у швидкому темпі, для когось кращою була неспішна прогулянка. Так само з маршрутом: кожен сам вибирав, як дістатись до місця ночівлі. Основна мета – отримати від вихідних максимум задоволення.

Остання хата перед лісом – це сироварня, де можна і спробувати і купити смачної бринзи.

І, звісно, вже з перших підйомів відкриваються чудові краєвиди на сусідні хребти.

Далі стежка заводить до затишного лісу і пропонує два варіанти маршруту на вибір. Стежку з жовтими маркерами я б радив вибирати, якщо до цього були опади, або якщо ви хочете скоротити шлях. Червоний маркер веде довшою стежкою, яку регулярно перетинають струмки. Тому після дощів пройти цю ділянку не замочивши ноги – справжнє мистецтво.

Підйом по червоному маршруту на полонину Веснарка вельми крутий. Трекінгові палиці – дуже бажана одиниця спорядження. А з самої полонини відкривається запаморочливий краєвид на Чорногірський хребет.

Тут ідеальне місце для перекусу і відпочинку після підйому, яким скористався ледь не кожен мандрівник в нашому поході.

Далі стежка знов йде вгору, проте вже плавніше. І на шляху зустрічаються перші чорниці і брусниці. А краєвиди з кожною сотнею метрів все більше захоплюють увагу. Лісу зверху майже немає, тому більшість шляху можна милуватись горами по обидва боки хребта.

Дорогою стежка заходить лише на одну нескладну вершину, тому біля запланованого місця ночівлі основна частина мандрівників була вже пообіді. Перші ж, як виявилось, прийшли сюди за добу до нас, бо хотіли більше погуляти і почали свій маршрут на день раніше.

З галявини, де ми поставили намети, весь Чорногірський хребет із Говерлою – як на долоні. А милуватись ним з гамака – ох, яке це задоволення.

Доки всі приходили і розкладали табір, ми пішли на сусідні пагорби поласувати чорницями. 

Далі хтось спав, хтось засмагав, хтось майстрував сидіння на 40 чоловік…

Вечір ми провели за спілкуванням про спорядження, корисні дрібнички, їжу, походи з дітьми і плани на майбутнє. Приємною несподіванкою були візити мандрівників, які йшли недалеко власними маршрутами і спеціально відкорегували їх, щоб прийти поспілкуватись з нами.

А зранку найстійкіші могли насолодитись ще одною перевагою обраного місця ночівлі: в 50-ти метрах від нього можна спостерігати неймовірні світанки.

Оскільки на неділю ми мали запланований GorganyBus в селищі Красник на 18:00, можна було не поспішати і добре виспатись. Бо дорога до села займає лише 3-4 години. Якщо б ми добирались транспортом загального користування, то вийти на стежку вартувало б о 12:00. Тобто, так чи інакше, вранці є море часу для сніданку і посиденьок за горнятком кави або чаю з карпатських трав.

Перша частина маршруту другого дня – занедбана грунтовка майже без перепадів висот. Часом на дорозі трапляються паркани, які варто обов’язково закривати за собою. Вони облаштовані для того, щоб худоба не втікла з пасовища.

Чорногора постійно даруватиме нові і нові приводи зупинитись і зробити фото.

Біля сироварні стежка круто повертає ліворуч і починається стрімкий спуск, де трекінгові палиці аж ніяк не будуть зайвими.

В нашому поході частина мандрівників, що вийшли раніше і, відповідно, раніше за всіх спустились вниз, встигли ще й влаштувати пікнік на березі Чорного Черемоша. Дехто – поплавав в його прохолодній воді. Ми ж насолоджувались морозивом і холодним квасом в затінку альтанки в очікуванні всіх пасажирів автобуса.

Потім дві з половиною години до Франківська, вечірній потяг на Київ і о 8:50 ранку понеділка ми вже в Києві, сповнені натхнення, нових ідей і гірського заряда сил.

Отак, лише за 63 години можна побувати в Карпатах і пройти один з наймальовничніших хребтів, перетворивши звичайні вихідні на незабутню мікро-пригоду. Доведено 39-ма тестувальниками перешого походу HikeYourOwnHike;)

Важливо: Ця публікація – частина кампанії Outdoor Blogger Network і нам заплатили за її написання. Це жодним чином не впливає на зміст статті, адже за нами лишається повний авторський контроль над її наповненням.

Як дістатись

З Івано-Франківська:

– автобусом Івано-Франківськ – Верховина. Квиток купуйте до Кривопілля. Відправляється з автостанції біля залізничного вокзалу кожні 40-60 хвилин. Обов’язково попереджайте водія про те, що бажаєте вийти на перевалі. Час в дорозі 2:40, вартість на серпень 2017 року – 72 грн.

Зворотня дорога:

Попуткою або пішки (3 км), або автобусом (ходять декілька раз на добу) дістатись головної траси в с. Ільці. Далі автобусом Верховина – Івано-Франківськ до залізничного вокзалу в Івано-Франківську. Відправляється з автостанції у Верховині кожні 40-60 хвилин. Час в дорозі 3:10, вартість на серпень 2017 року – 85 грн. Переконайтесь, що автобус йде через Ворохту. Ті, що курсують через Коломию – страшенно довго їдуть (більше 4 годин).

Путівник

Увага! Частина маршруту #12 проходить відкритим хребтом. Уникайте перебування на відкритій місцевості в грози. Перевіряйте прогноз погоди і знайте, як реагувати на наближення грози.

Початок маршруту – автобусна зупинка на Кривопільському перевалі (1). Якщо ви забули щось із продуктів – можете поповнити запаси в магазині, що навпроти неї.

Через 150 м від автобусної зупинки, поверніть на грунтову дорогу праворуч. Тут побачите місце для парковки та столики для пікніку. Звідси грунтова дорога йде вгору. Рухайтесь нею по маршруту з червоним маркуванням.

На роздоріжжі біля великого одинокого дуба йдіть дорогою, що веде правіше, через хати. Інша, яка веде прямо, через пагорб – довша.

За кілька метрів перед першим парканом, ліворуч, є джерело (2).

Увага! Завжди закривайте за собою паркани. Вони зроблені для того, щоб худоба не втекла з території.

Поруч з наступним парканом, праворуч – сироварня. Тут можна придбати свіжі молоко та сири.

За парканом біля сироварні повертайте праворуч, на стежку, що веде вгору.  

Через 1,2 км на поваленому дереві побачите вказівник маркованих маршрутів (3). Якщо бажаєте скоротити маршрут, або пройти його із плавнішим набором висоти, повертайте ліворуч і йдіть по жовтому маршруту. Таким чином ви оминете полонину Веснарка та гору Кострича. Перед самим виходом на хребет знайдете облаштоване джерело зі смачною водою.

Якщо вам більше до душі довша прогулянка, повертайте праворуч, на червоний маршрут.

Підйом на полонину Веснарка затяжний і крутий. Користуйтесь трекінговими палицями. На початку підйому через стежку протікає чотири струмки. Для їх переходу часто доводиться сходити зі стежки ліворуч або праворуч. Будьте уважні і не пропустіть різкий поворот маршруту ліворуч, вгору.

Вийшовши на полонину (4), поверніть на 120 градусів ліворуч – стежка йтиме в ліс, знову вгору.

Тримайтесь червоного маршруту аж до гори Кострич (5).

Важливо! На хребті зустрічаються три гори із схожими назвами: Кострича (1586м), Кострич (1544м) і Костриця (1512м). Будьте уважні.

Через 600 метрів після гори Кострич червоний маршрут повертає праворуч на грунтову дорогу і веде до хатини. Я рекомендую прямувати по хребту, нікуди не звертаючи ще 1,4 км. Рекомендоване місце ночівлі розташоване на пагорбі на самому хребті, на галявині під лісом (6).

Важливо! Орієнтиром для стоянки багато років був дерев’яний хрест, який позначений і на картах видавництва АССА. Станом на липень 2017 року хрест зруйновано.  

Щоб знайти найближче до місця ночівлі джерело, потрібно спуститись вниз по схилу, до будинку з синім дахом. Від нього праворуч йтиме стежка в напрямку лісу. Йдіть нею і за 175 метрів від будинку, праворуч від дороги, побачите облаштоване джерело.

Зранку спускайтесь на червоний маршрут. Він проходить прямо через загони для худоби біля будинку з синім дахом. Я раджу обійти брудні загони ліворуч, а вже після закінчення паркану, спуститись на грунтову дорогу.  

Рухайтесь далі грунтовою дорогою і не забувайте закривати за собою паркани.

За 3,7 кілометри, праворуч від дороги, 20 метрів нижче по схилу є джерело (7). Орієнтир – дерев’яний паркан, що спорудили навколо нього. Наберіть води.

Потім продовжуйте рух по грунтовій дорозі до хати з лівого боку (8). Це ще одна сироварня, проте сир тут є не завжди. Одразу за сироварнею повертайте на стежку ліворуч, вниз.

Через 600 метрів зустрінете слабке джерело і добре місце для стоянки (9). Його можна використати, якщо проходити маршрут за 3 дні.

Через 500 метрів на стежці побачите стіл і лавочки. Попийте води і перепочиньте.

Після відпочинку продовжуйте рух стежкою. Будьте уважні, на стежці багато дрібного каміння, по якому взуття легко зісковзує вниз. Страхуйте себе трекінговими палицями.

Далі всі дороги ведуть до селища Красник. Та, якщо ви бажаєте дотримуватись червоного маршруту, на першому роздоріжжі поверніть ліворуч.

За півкілометра вийдете на простору галявину. Звідси грунтова дорога йде через село аж до річки Чорний Черемош (10).

Вийшовши на автомобільну дорогу, що йде паралельно до річки, поверніть ліворуч. За 30 метрів з лівого боку є магазин. У продавця уточніть розклад автобуса Шибене – Верховина. Якщо автобус вже поїхав, прямуйте до головної дороги в селі Ільці ще 3 км або пробуйте під’їхати попуткою.

В Ільцях у вас є два варіанти. Якщо бажаєте їхати до Івано-Франківська сидячи, то я раджу спершу дістатись попутним транспортом Верховини (їхати праворуч, 10-15 хв) і на автовокзалі взяти квиток на маршрутку Верховина – Івано-Франківськ. Переконайтесь, що вона йде через Ворохту. Ті, що курсують через Коломию – страшенно довго їдуть.

Якщо сидяче місце для вас не важливе – переходьте дорогу і спиняйте маршрутки до Івано-Франківська.

Графік висот и відстаней

Карта и GPS-трек

Для проходження цього маршруту ідеально підходить карта “Чорногора” видавництва “Україна. Відпочивай активно”. Всі кольорові маршрути, згадані в описі, позначені відповідними кольорами на карті. Вона існує в паперовій і ламінованій версіях. Ламінована живе набагато довше.

Також ви можете завантажити з нашого гугл-диска GPS-трек з усіма важливими точками маршруту. В архіві файли gpx – для навігатора, kml, kmz – для телефонів: завантажити.

Для візуалізації маршрута ми склали гугл-карту.

Бажаєте сказати нам “Дякую”? Розкажіть друзям в улюбленій соцмережі куди ви збираєтесь піти в похід і поділіться посиланням на путівник. А ще, ви можете купити спорядження, натиснувши на банер нижче. Тоді ми отримаємо невелику комісію з вашої покупки, в той час як ви не витратите жодної додаткової копійки.

  • midasinc

    Єх, класно!
    А якщо замінити фразу “Що ж можна зробити за вихідні, якщо ви перебуваєте, скажімо, в Києві” на “скажімо у Дніпрі”, то так класно не вийде…
    Я порахував – дві з половиною години залишиться на маршрут, відпочинок і дорогу з / до Івано-Франківська.

    • Привіт! Да, нажаль, зі сходу дістатись Карпат, погуляти і повернутись назад за вихідні не вийде. Водночас, від Дніпра можна знайти інші види активностей на вихідні. Покаячити на морі, або байдарками по річкам, або катнути велосипедами в цікаві місця 🙂

      • midasinc

        Так і є, катаємося на велосипедах, але хотілося по горах помандрувати ))
        Сподіваюся, колись з’явиться можливість
        Дякую за корисну інформацію.

    • А я жаловался, что из Одессы сложно до И-Ф доехать 🙁 Из Днепра на поездах только через Киев более или менее приемлемо. 17:09 – 10:18 (Запорожье-Киев + Харьков-Черновцы) туда и 19:14 – 12:51 обратно (те же поезда). Хотя, дороговато выйдет, наверное.

      • midasinc

        Так, то дорогувато виходить…

  • Валера

    Гарний і легкий маршрут. Пройшли втрьох із задоволенням!
    Трішки наших фото тут: https://photos.google.com/share/AF1QipNulZq2nDw7yWZ7r5WHUyqMeYdAXeb6VJWrXGckxgWNCSPzFkACCAfBdbw58MsupA?key=NF8xR3lMNEhPbTBvRjJsNkJiV0pZYmtQY1hzVURB

  • Спасибо) Впечатляет)) Интересное описание и красивые фото))